Десятки представників малого бізнесу влаштували масовий протест у сесійній залі КМДА. Сталося це під час засідання постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, що відбулося 27 листопада. Знай.ua відвідали місце подій та дізналися, що саме збентежило столичних підприємців.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Основою стане принцип монетизації
Тривалі дискусії в залі розпочалися, як тільки-но справа дійшла до проекту рішення "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві".
Оновлення полягатиме в тому, що відтепер в основу буде покладений принцип монетизації. Власники МАФів змагатимуться за право облаштування точки, беручи участь у аукціонах.
"Перемогу отримає той, хто запропонує більше грошей, а, відповідно, на більшу суму поповнить міський бюджет. Тож наразі розпочинається битва концепцій, найважливішим аспектом запропонованої є саме принцип монетизації", – зазначає радник київського міського голови, народний депутат України Дмитро Білоцерковець, який спеціально прийшов на засідання просити членів комісії проголосувати "за" підтримку даного проекту рішення.
Загалом же, за словами Дмитра Білоцерківця, на сьогоднішній день в столиці розташовано близько 6 тис МАФів, але у подальшому їхня кількість буде поступово зменшуватися. І, якщо зараз до міського бюджету потрапляє 60 млн грн, то вже невдовзі ця сума може збільшитися до 300 – 500 млн грн на рік.
Звичайні родини виштовхнуть за борт?
Планується, що нові правила поки що торкнуться 3 районів Києва – Оболонського, Святошинського та Дніпровського. В інших 7 – тоді, коли завершиться строк оренди тимчасових споруд.
Представники саме цих 3 "пробних" районів склали більшу частину громадськості, що прийшла протистояти затвердженню даного проекту рішення. Охочих виступити серед підприємців малого бізнесу були десятки, але ж таке право отримали лише одиниці.
"Мені 58 років, я вже 24 роки займаюсь підприємництвом, щороку сплачуючи усі необхідні кошти – від податків до вивезення сміття. Але, в наслідок таких нововведень, можу залишитися за бортом. В мене лише 1 кіоск, тож як я можу скласти конкуренцію в оплаті за місце, скажімо, підприємцю, у якого 10 кіосків? Він зможе легко у короткі строки зібрати в рази більшу суму, аби запропонувати її на аукціоні. Як мені і таким, як я, дожити до пенсії? Як змиритися з тим, що в мене відберуть моє єдине джерело здобутку?", – обурюється жінка-підприємець, відома серед колег, як Ляля Пишна, кіоск якої розташований у Святошинському районі.
Серед питань, що хвилюють власників малого бізнесу – від технічних щодо кроків втілення нового принципу в життя до важелів уникнення корупційних схем. Зокрема: як обиратимуться та розподілятимуться місця встановлення МАФів, як відстежити, чи були сплачені запропоновані на торгах мільйони, або ж це тільки "показуха" тощо.
"Я разом із членами моєї родини працюю у 3 МАФах зі збору та заготовки вторинної сировини. Цей бізнес не приносить великого доходу, а близько 80 % наших клієнтів – це бабусі. Але ж якщо ми виставимо на торги, ці місця можуть придбати мажори, запропонувавши кілька мільйонів за кожен, а у подальшому зроблять там зупиночний комплекс. Такі приклади вже у практиці були – багатії пропонували по 10 млн за місце", – каже столичний підприємець Ігор Дечук.
"Битву концепцій" розпочато
Питання тематичної направленості підняло додаткову хвилю стурбованості. Радник міського голови намагався заспокоїти присутніх представників малого бізнесу.
"Усі точки розподілятимуться за різновидами діяльності та обиратимуться за функціональним призначенням. Будуть визначені місця по певним категоріям – наприклад, туалет, збір вторсировини, ремонт взуття та інше", – відповів на зауваження радник київського міського голови Дмитро Білоцерковець.
А задля того, аби шлях отримання заявлених на аукціоні коштів був прозорим, усі гроші йтимуть до фонду пайової участі.
"Якщо раніше місто отримувало сотні тисяч до бюджету, то впродовж останніх років прибутки рахуються вже у мільйонах. Наприклад, біля метро "Арсенальна" за місце підприємець сплачує 870 тис грн на рік, біля метро "Печерська", взагалі, понад 2 млн грн", – підкреслив Дмитро Білоцерковець.
Незважаючи на масові протести, відповідне рішення проекту було затверджене на постійній комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Наступним етапом має стати розгляд на постійній комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики, а завершальним кроком – розгляд на сесії Київради.
Раніше Знай.ua писав про паніку, тисняву та загрозу смерті: київський вокзал оточила поліція, всіх негайно виводять.
Також Знай.ua писав про те, що метро на Виноградар довірили будувати фірмі агресора: може, одразу Путіна покликати?
