Всім відома родзинка Києва – зелений та густо засаджений каштанами Хрещатик – залишився таким хіба що на архівних фото. Зараз же, аби зробити селфі на фоні пушистих крон дерев, доведеться постаратися. Значна частина із загальної кількості каштанів вздовж дороги зрізана під корінь, і практично стільки ж - перетворилися на зачахлий стовбур з "іржавим" листям. Причини повального знищення та шляхи налагодження ситуації дізнавалися Знай.ua.

Замість пейзажу – пусті клумби, пеньки та сухі стовбури

З кожним роком ситуація із озелененням головної вулиці Києва стає дедалі гіршою. На шляху від Майдану Незалежності до вул. Б.Хмельницького все частіше замість дерев зустрічаються пусті клумби.

Популярні новини зараз
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень Росія може завдати потужного удару по Україні 20 листопада: посольство США застерегло всіх Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу В Україні 60-річні більше не зможуть вийти на пенсію: коли та як зміняться вимоги до стажу
Показати ще

А подекуди ледь живий каштан можна побачити аж через 3 – 4 прольоти із пеньками.

"Головною причиною того, що ми бачимо на Хрещатику і не тільки, є розкрадання бюджетних коштів. Керівництво "Київзеленбуду" через тендери нескінченно відмиває гроші через "прокладки" та підставні фірми, виводячи їх на особисті рахунки. А потім вже ці фірми-прокладки, на які виводяться шалені суми з бюджету, наймають за копійки працівників, які не розбираються ані в агротехніці та не є навіть спеціалістами в даній сфері – бо решта коштів вже розграбована", – зазначає еколог, працівник Національного природного парку "Голосіївський" Олександр Соколенко.

А звідси витікає і друга серйозна причина гибелі дерев – непрофесіоналізм.

"Їм накажуть поливати – вони їздять зі шлангами та змивають квіти з клумб. Вони не вміють саджати газони, доглядати за ними, не знають, як правильно вводити азот під дерево. І все це у Києві відбувається роками – зокрема, і на Хрещатику. Вони навіть показову ділянку під КМДА з кількома іншими деревами, яку Зеленбуд висадив в минулому році, не поливають", – розповідає еколог Олександр Соколенко.

Як підкреслив експерт, навіть ініціатива КО "Київзеленбуд" висадити на алеї платани замість засохлих каштанів зазнала б краху – це доводить стан висадженого у "показовому" контейнері одного такого екземпляру, який теж сьогодні майже висох. При цьому, у якості аргументу Зеленбуд приводило те, що платани, на відміну від традиційного квіткового символу Києва, не потрібно так часто поливати.

Забрудненість повітря та соляні суміші

Як виявилося, класичний Кінський каштан, або гіркокаштан, якими із року в рік провально намагаються засадити головну вулицю столиці КО "Київзеленбуд", – це вид, який не зовсім вдало витримує умови сильного забруднення повітря.

"Якщо на Хрещатику забрудненість повітря у 5 – 7 разів перевищує норму, відповідно, білий каштан страждає, не може повноцінно рости і розвиватися. Ознаками такого впливу є завчасне опадання листя та повторне цвітіння наприкінці літа – усі ці аномалії призводять до виснаження дерева, в результаті чого воно просто гине", – каже працівник Національного природного парку "Голосіївський" Олександр Соколенко.

Також цей сорт погано переносить середовище із засоленими ґрунтами: взимку на дороги та тротуари сиплять соль, а потім вона змивається та потрапляє під кореневу шийку і дерево страждає.

"Також гіркокаштани їсть каштанова міль – це стосується дерев з білими свічками. А ось сортовий різновид із червоними свічками ця міль, як правило, не їсть. І коли в 2013 році міняли липи на каштани, заявляючи що придбали італійський вид з червоними квітами, виявилося, що посадили з білими, а гроші тоді відмили і не повернули. Тим паче, навіщо їхати аж в Італію, якщо славнозвісні Бріоті можна легко придбати і у нас", – стверджує еколог.

Які дерева прижилися б?

За словами експерта, на Хрещатику можна саджати або інші види дерев, або інші сорти Гіркокаштану. Наприклад, той же Бріоті почував би себе краще, ніж білий. Але і це не ідеальний варіант, тому що їх вражає грибок мучниста роса, яка ослаблює дерево. До того ж, даний сорт страждає від стовбурової гнилі – це захворювання "підкосило" чимало дерев на головній вулиці міста.

"Перший варіант – це червоний Кінський каштан. А другий, ще більш вдалий варіант, був би Каштан їстівний. Це дуже красиве декоративне дерево, яке починає цвісти у червні. Він не страждає від забруднень повітря, дуже довго стоїть із зеленим листям – до початку листопада", – відзначає Олександр Соколенко.

Дану пропозицію експерт озвучував і на нараді "Київзеленбуду", проте не здобув їхньої підтримки.

"Спеціалісти-ботаніки аргументували тим, що Каштан їстівний, як показує приклад деяких європейських міст, страждає від специфічної форми рака. Однак, це проявляється лише на великих популяціях, яких в Києві просто немає – у нас є окремі екземпляри. Тому, якщо ми посадимо навіть цілу алею на Хрещатику, навряд чи б вони були пошкоджені захворюваннями монокультур", – пояснює еколог.

Тим паче, як підкреслює Олександр Соколенко, якщо дерева і було б пошкоджене через 10 – 15 років, їх можна було б пересадити – це нормальна практика.

В свою чергу, ми надіслали офіційний запит до КО "Київзеленбуд", аби дізнатися, що у майбутньому озеленювачі збираються робити на головній алеї столиці та чому, на їхню думку "зелений рай" на Хрещатику за останні роки буквально був знищений.

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.

Раніше Знай.ua писав, що Кличку і його заступникам вимагають заборонити виїзд з країни: "Чиновники повинні переїжджати в Лук'янівське СІЗО".

Також Знай.ua повідомляв, що Кличко доводить роботу Київради до "клінічної смерті": депутати поставили меру жорсткі вимоги.

Ще Знай.ua зазначав, що розпіарена Кличком система відеонагляду на межі краху: витік данних провокує теракти і злочини.