Питання збереження зелених зон в столиці впродовж останніх кількох років стає дедалі гострішим. Жителі Святошинського району, як ніхто, знають про тернистий шлях відвойовування парків з рук забудовників та яких зусиль коштує виборене право на облаштування прилеглої території. Починаючи з 2015 року, місцеві мешканці невпинно продовжують виборювати право на збереження та окультурення зелених ділянок. Подробиці дізнавалися Знай.ua.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяКілька лавочок та недоасфальтовані доріжки
Завершена реконструкція одного із улюблених парків жителів Борщагівки парку ім. Генерала Потапова привернула увагу багатьох місцевих мешканців. Три роки, впродовж яких і мали б втілитися в життя кроки з поліпшення благоустрою, перетворилися на суцільну боротьбу громади проти органів районної влади.
"У 2015 році за моєї ініціативи та підтримки місцевої громади, я звернувся до мера Києва з проханням запустити проект реконструкції парку. Наш проект було затверджено і потроху почав втілюватися у життя. Відповідні роботи розбили на 3 роки. В результаті нам заасфальтували лише дві третини парку, посадили декілька дерев, поставили лавочки – і це добре. Але у 2019 році каденція завершилася і проблеми стали очевидними: асфальт не доклали, доріжки не добудовані і решту робіт також не доробили", – зазначає член громадської ради при Святошинській районній адміністрації Тарас Рибаченко.
За словами Тараса Рибаченка, він звертався зі скаргами до КП УЗН Святошинського району і неодноразово підіймав це питання.
"У відповіді районна влада обіцяла закінчити реконструкцію без збоїв до кінця 2018 року. Але як завжди обіцянок не дотримала! Цього разу я підняв питання на громадській раді Cвятошинського району. Подивимось, чим це все закінчиться", – відзначає Тарас Рибаченко.
Кому дістанеться гектар зеленої зони: в очікуванні рішення
Наступним у "ланцюзі" зелених зон Святошинського району став парк "Юність".
"На початку 2016 року, прикриваючись владними портфелями, забудовник почав встановлювати паркан на території парку без жодних дозвільних на це документів. І знову громада виступила проти. Петиція, яка зібрала понад 10 тисяч підписів, та згуртована позиція мешканців стали на заваді планам забудовника. У 2017 році він разом з чиновниками вирішили задурити голову громаді непотрібною реконструкцією. Але й тут не вийшло. Потім громаду намагалися пересварити між собою, підкидаючи фейкові новини про лідерів протестного руху. Знову не вийшло", – розповідає член громадської ради при Святошинській районній адміністрації Тарас Рибаченко.
Та, незважаючи на вагомий результат, досягнутий завдяки активній позиції місцевих жителів, громада "тримає руку на пульсі".
"Ми остаточно не заспокоїмося до тих пір, поки не впевнимося у тому, що земля знову повернута людям. Зараз стільки прикладів різних схем по місту, коли забудовник, незважаючи на відсутність законних підстав, починає заливати фундамент – яскравий приклад тому Осокорки. Тож і за територією парку "Юність" пильно слідкуватимемо, аби жоден незаконний паркан знов тут не з'явився", – ділиться з нами мешканка Святошинського району Анастасія Повнець.
Суцільна темрява та кримінальні розбірки
Не менш резонансною стала історія виборювання парку "Інтернаціональний".
"У серпні 2016 року, наступного ж дня після організованого громадою та Управлінням молоді та спорту м. Києва Фестивалю спорту, до нас в парк нагрянув натовп тітушок у масках, аби захопити територію. Незважаючи на ранній час, а це було близько 6.00 години ранку, місцеві мешканці підняли тривогу. Хвилин за 15-20 піднялися усі не байдужі: пенсіонері, молоді матусі, дівчата та хлопці. Трохи згодом підтягнулися місцеві спортсмени – ось тоді тітушня і захвилювалася", – стверджує Тарас Рибаченко.
Тоді місцева громада не дала встановити паркан та не дозволила вирубати десятки дерев, що планувалося тут здійснити в рамках будівництва. Та, на жаль, на цьому все зупинилося – зараз тривають суди.
Поруч із парком розташовані 2 школи, кінотеатр та Центр соціальних послуг, але школярі та відвідувачі закладів не тільки позбавлені елементарних умов комфорту, а й наражаються на небезпеку.
"Ввечері тут, взагалі, небезпечно ходити – випадки кримінальних сутичок тут відбуваються дуже часто. А все тому, що в парку майже суцільна темрява – на центральній алеї жодного нормального ліхтаря. А про зручність відпочинку годі й казати: лавочок і урн для сміття критично не вистачає. Ми направляли відповідне звернення і до столичної мерії, і до районної громадської ради. До того ж, як потім з'ясувалося, голова нашої громадської ради направив сумнівне і досить неконкретизоване звернення до КМДА – у відповідь йому надіслали, що замінили кілька ламп на алеї, і його це влаштувало. Але хіба так має бути?!", – говорить Тарас Рибаченко.
Окрім питань благоустрою, на меті у місцевих мешканців – облаштування спортивного та дитячого майданчиків.
"Дуже хочеться, щоб в нашому мікрорайоні з'явилися місця, де діти зможуть і гратися, і спортом займатися, беручи приклад зі старших підлітків. Ми із такими зусиллями вирвали наш парк із лап забудовників, настав час і владі нам допомогти. Взяти хоча б загальні питання освітлення та лавочок – це ж не потребує значних коштів! А ми б із задоволенням допомогли із висаджуванням клумб та облаштуванням майдачників", – каже місцева мешканка Анастасія Повнець.
Ми й надалі продовжимо слідкувати за розвитком подій, тож у подальшому читайте подробиці на порталі Знай.ua.
Раніше Знай.ua писав, про ремонт Шулявського мосту: у Києві закриють низку маршрутів громадського транспорту.
Також Знай.ua повідомляв, що сотню киян знову "кинули" на фейковому мітингу: гроші або свобода слова.
